Історія ВОКОД

З появою медицини зародилось і уявлення про пухлини. Згодом виникла наука про пухлини – онкологія, але її викладання входило у програму хірургічних захворювань. Онкологія, як самостійна галузь медицини, почала формуватися наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть, і лише в 60 роки ХХ сторіччя відокремилась від інших дисциплін.

Видатну роль в розвитку та формуванні онкологічної допомоги на Вінниччині зіграв видатний хірург, великий вчений та великий громадський діяч Микола Миколайович Болярський. З його іменем був пов’язаний розвиток онкології Вінниччини.

Відповідно наказу радянського керівництва СРСР від 1945 року «Про розвиток онкологічної служби» рішенням Вінницького облвиконкому в березні 1945 року було прийняте рішення про створення в місті Вінниці – обласного онкологічного диспансеру. Під приміщення диспансеру було виділено двоповерховий будинок в центрі міста (вул. Леніна, буд. 36), де в трьох невеликих кімнатах надавалась спеціалізована амбулаторна хірургічна та гінекологічна допомога онкологічним хворим. Головним лікарем було призначено Бермана Давида Юхимовича. В штаті диспансеру було три лікаря онколога. Функціонував організаційно-методичний кабінет. Обслуговувались переважно онкологічні хворі з зовнішніми локалізаціями пухлин. Стаціонарне лікування хворих  зі складною патологією проводилось в умовах обласної клінічної лікарні ім. Пирогова та Вінницької вузлової залізничної лікарні. Для проведення променевої терапії хворих направляли до Київського науково дослідного Інституту.

У зв’язку зі збільшенням звернень населення за спеціалізованою онкологічною допомогою в жовтні 1949 року міською владою було прийнято рішення про розширення площ та удосконалення організаційної структури обласного онкологічного диспансеру.

vyshnevskiy640В перші роки практичної діяльності в стаціонарі онкологічного диспансеру в основному лікувались хворі з онкохірургічною та онкогінекологічною патологією. Лікарі опановували оперативні методи лікування пухлин відповідних локалізацій. Головним лікарем диспансеру було призначено Вишневського Павла Антоновича, який виконував обов’язки до 1975 року. В складі створеного диспансеру працювали лікарі Легка Марія Карпівна (зав. хірургічним відділенням), Печерська Серафима Аркадіївна, Барил Есфір Самойлівна, Росов Віктор Олександрович, Гайдей Віталій Володимирович (з 1962 р.). В цей період лікарі диспансеру були в активній співпраці з онкологами Пироговської лікарні, які на той час мали достатньо великий досвід лікування злоякісних новоутворень.

З часом диспансер був переведений в більше приміщення (вул. Котовського №17). За даною адресою онкологічний диспансер функціонував до 1976 року. На той час в структурі лікувального закладу був хірургічний стаціонар на 50 ліжок (для хворих хірургічного та гінекологічного профілю). Було розширене поліклінічне відділення зі спеціалізованими кабінетами, розрахованими на 50 відвідувань за добу. Були створені рентгенологічна служба, клінічна лабораторія, радіологічний відділ для проведення радіотерапії, цитологічний кабінет, організаційно-методичний відділ та господарча служба. Медперсонал закладу нараховував 14 лікарів та 26 середніх медичних працівників. Поступово зростала кількість хворих, які потребували кваліфікованої онкологічної допомоги, але для збільшення стаціонарної допомоги бракувало приміщень.

Зі створенням онкологічного диспансеру, як діагностичного, лікувального та організаційно-методичного центру з онкології в області, проведена велика робота по організації онкологічної допомоги серед сільського населення. Відкриті міжрайонні онкологічні диспансери в м. Могилів-Подільську, Жмеринці і деяких інших районних центрах. Це значно активізувало лікувально-діагностичну роботу особливо в напрямку удосконалення профілактики та ранньої діагностики злоякісних пухлин. Введення в центральних районних лікарнях посади районних онкологів сприяло появі можливості кваліфіковано вирішувати проблеми з онкологічної допомоги населенню в районах.

ostapenko640З 1976 по 1981 року лікувальний заклад було перенесено до більшого та краще пристосованого приміщення за адресою м. Вінниця, вул. Мічуріна, 32 (в наш час територія ендокринологічного диспансеру). Головним лікарем Вінницького обласного онкологічного диспансеру був призначений Остапенко Іван Іванович. Колектив співробітників нараховував 36 лікарів, 184 середніх медичних працівників та 30 чоловік технічного персоналу. Був розширений стаціонарний комплекс, до складу якого входили такі відділення: хірургічне – 30 ліжок, гінекологічне – 30 ліжок, урологічне – 30 ліжок, радіологічне, пансіонат – 16 ліжок, диспансерно-поліклінічне відділення лікувального закладу. Функціонувала клінічна лабораторія, цитологічне, рентгенологічне відділення, пухлин голови та шиї, урологічне, радіологічне, хіміотерапевтичне та сформована анестезіологічно-реанімаційна служба, оргметодвідділ. Значно розширено ліжковий фонд до 250 ліжок, покращено забезпечення диспансеру необхідними діагностичними приладами, лікувальними засобами та господарчими товароми.

15 грудня 1976 року, Вінницька обласна рада прийняла рішення про будівництво в обласному центрі сучасного онкологічного диспансеру. В квітні 1978 року було розпочато будівництво корпусів нового лікувального закладу, який розрахований на 250 поліклінічних відвідувань за зміну та стаціонарне лікування 360 хворих. Після завершення забудови диспансеру, на достатніх площах в пристосованих приміщеннях, було сформовано стаціонар на 360 ліжок та організовані необхідні господарські допоміжні структури. Було відкрито нове радіологічне, радіонуклідне, анестезіологічне, операційне, цитологічне та патологоанатомічне відділення. Поряд з колективом диспансеру в нові приміщення був перенесений і курс онкології Вінницького медичного університету ім. М.І. Пирогова

ВОКОД став сучасним багатопрофільним спеціалізованим обласним закладом третинного рівня, колектив якого нараховував 707 співробітників (в т.ч. 126 лікарів, 309 середніх та 163 молодших медичних сестер, 109 технічних працівників). Серед практичних лікарів ВОКОД сьогодні працюють 13 кандидатів медичних наук.

В1985 році Вінницьким обласним онкологічним диспансером було вперше в Радянському Союзі запроваджено новий вид роботи поліклінічного відділення – прийом хворих за принципом «відкритих дверей». Цей метод відіграє позитивну роль в покращені онкологічної допомоги населенню області.

За рівнем організації онкологічної допомоги в області, по стану діагностики і лікування онкологічних хворих Вінницькій онкодиспансер ще за радянських часів був визнаний одним з найкращих в державі. Це було основою для проведення Всесоюзних та Всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій та з’їздів у місті Вінниці:

  • 22 грудня 1977р. проводились 20-і Всесоюзні Пироговські читання під керівництвом президента академії медичних наук академіка М.М. Блохіна.
  • 27-28 травня 1982 р. – відбулась Всесоюзна наукова конференція «Реабілітація хворих на злоякісні новоутворення» (гол. лікар Остапенко І.І.);
  • 19-20 листопада 1987 р. – відбулась Всесоюзна конференція «Актуальні питання удосконалення поліклінічного обслуговування онкологічних хворих» (гол. лікар Остапенко І.І.).
  • У 1995р. проведено ІХ з’їзд онкологів України (гол. лікар Завадюк В.Г.).


zavadiuk640З 1991 по 1996 р.
головним лікарем онкодиспансеру був призначений Завадюк Володимир Гаврилович. Проводив значну роботу з та постійний контроль в питаннях покращення якості проведення спеціалізованого, комбінованого та комплексного лікування онкологічних хворих.

odarchenco_paЗ 1996 по 2014 р. головним лікарем ВОКОД було призначено Одарченко Петра Якимовича. Диспансер було доукомплектовано необхідним сучасним лікувально-діагностичним обладнанням: комп’ютерним томографом, гамма-терапевтичним апаратом, мамографами. В 2004 році лікувальний заклад отримав пересувний мамографічний комплекс для проведення скринінгових обстежень на онкопатологію мешканців Вінницької області. Для обстеження хворих використовуються можливості імуноцитохімічного дослідження, дослідження крові на маркери онкологічних захворювань. В 2014 році заклад в черговий раз підтвердив вищу акредитаційну категорію МОЗ України.

shamrai_va1В 2014 році на конкурсній основі головним лікарем облонкодиспансеру обрано Шамрая Володимира Анатолійовича, який вміло поєднує керівництво протипухлинного центру з практичною лікарською, а також науково-педагогічною діяльностями. Гідно продовжує курс на розвиток сучасної, прогресивної онкологічної допомоги у Вінницькому регіоні.